Перша ракетка України Еліна Світоліна дала інтерв’ю в рамках медіаактивності на турнірі в Берліні разом з Андреа Петкович і спонсором Mercedes-Benz.

Про роздуми про свій сезон
“Журналісти постійно мені про це нагадують. Але так, я вважаю, що дуже добре розпочала сезон. Це був неймовірний відрізок для мене, і зараз я просто отримую задоволення від гри. Мій головний пріоритет – бути здоровою. Якщо я здорова, то даю собі хороший шанс показувати сильний теніс”.
Про підтримку фізичної форми поза кортом
“Я взагалі прихильниця здорового способу життя. Дуже люблю тренування Barre. Коли навколо темно, голосно грає музика і ти буквально вичавлюєш із себе все – це саме те, що мені подобається. Також я займалася пілатесом і взагалі намагаюсь добре піклуватися про себе”.
Про те, чим пишається найбільше як тенісистка
“Своїм поверненням після вагітності. Думаю, багато людей, а особливо чоловіків, не до кінця розуміють, через що проходить жінка після народження дитини. Одна справа – сама вагітність, а зовсім інша – те, що відбувається потім. Твоє тіло змінюється, і ти навіть не замислюєшся, що воно вже ніколи не буде таким, як раніше. Це потрібно прийняти й навчитися з цим жити. Дуже важливо дати собі час. Саме це мені допомогло – не поспішати й жити теперішнім моментом. Але водночас дуже приємно знову мати можливість випробовувати себе. Так, усе інакше, але це нове «інакше»: нова енергія, нова сила і новий погляд на життя. Тож це дуже цікава історія”.
Про подорожі містами в Турі і що любить у Берліні
“Насправді я більше люблю приїжджати до міст поза турнірами. Під час турнірів це дуже складно. Уся увага зосереджена на підготовці до матчів, а щойно турнір закінчується, хочеться просто поїхати. Але до Німеччини я приїжджала багато разів. Мені дуже подобаються ваша кухня та напої”.
Про те, якою буде Еліна Світоліна через 5 років
“Думаю, навіть якщо я завершу кар’єру вже завтра, то все одно буду щасливою людиною. Я не хочу, щоб мої результати визначали моє щастя. Мені знадобився певний час, щоб усвідомити, що якщо я так і не виграю турнір Grand Slam – це нормально. Я зможу з цим жити й бути щасливою після завершення кар’єри. Якщо цього не станеться, це не буде кінцем світу. Це не означає, що я перестала вірити в себе. Можливо, вже за два роки чи трохи пізніше в мене з’явиться шанс виграти Grand Slam.
Але я знайшла внутрішній спокій. Якщо цього не станеться, я все одно буду щасливою. У мене буде сім’я, я гратиму в гольф або займатимуся дітьми. Для мене найважливіше – завершити кар’єру на власних умовах. Звичайно, я хотіла б грати ще кілька років, тож сподіваюся, що моє тіло мені це дозволить. А потім просто бути в гармонії із собою та піклуватися про своїх дітей”.


